Сьогодні стоїть завдання побудувати навчально ─ виховний процес таким чином, щоб розвивати в учнів пізнавальний інтерес, вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці наукової та політичної інформації.
У наш час місце книги в житті підростаючого покоління змінюється, оскільки на їх використання впливають як інформаційні технології, так і телебачення.
Від початкової школи значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів треба сформувати читацькі інтереси та закласти міцний фундамент етичної культури особистості. Навичка читання ─ це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний та інтелектуальний потенціал особистості. Щоб душа дитини відгукнулась на художній твір, задзвеніла чарівною музикою, треба, як зазначив В.О. Сухомлинський, "зуміти торкнутися її струн."
Отже, основне завдання сучасної літературної освіти ─ це формування уважного читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки, при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет обговорення.Цього можна досягнути лише тоді, коли ми сформуємо у дітей читацьку компетенцію.
Щоб сформувати у молодших школярів читацьку компетенцію необхідно вирішити такі завдання:
- зацікавити учнів читанням;
- розвивати цей інтерес до створення постійної потреби у читанні;
- навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;
- створити належні психолого ─ педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;
- формувати навички аналізу художнього твору;
- організовувати дослідницьку роботу школярів;
- розвивати усне та писемне мовлення учнів;
- працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.
Практика показує, що читацький інтерес успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас ігрові моменти на уроках читання. Особливо це стосується першокласників, де гра, як провідний вид діяльності дошкільника, ще не втратила свого значення і в початкових класах. Тому добитися бажаного результату можна через гру. Я проводжу такі ігри: «відгакайка», «інсценізація», «чарівний мішечок», «торбинка запитань», «склади вірш», «плутанина», «розшифруй», «заримуй», «знайди слово в слові», «роз’єднай слова».
Готуючись до уроку читання, я продумую кожен елемент уроку, використовуючи різні методи підготовчої роботи учнів до читання, зокрема бесіди, розповідь, робота з малюнком, картиною, діяльність по збагаченню словникового. Головне, щоб протягом уроку дитина активно і творчо мислила. В.О.Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати". Уміння читати треба довести до автоматизму, щоб сприймання зором, очима і свідомістю випереджало вимовляння вголос. Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Як зацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цього перед кожним читанням я ставлю нове завдання, причому таке, щоб шукаючи відповідь на нього, дитина відкривала для себе щось нове, чого не помітила раніше. Даючи запитання, які вимагають роздумів, створюю мовну ситуацію, спонукаю учня до висловлення. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички спілкування.
Важливим завданням початкового курсу з мови є формування у молодших школярів навичок зв’язного мовлення. Воно здійснюється в початкових класах з метою успішного засвоєння знань, закріплення та подальшого вдосконалення навичок свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвитку вміння працювати з текстом, самостійно читати. На кожному уроці проводжу роботу по формуванню в учнів правильної вимови, чіткості й виразності усного мовлення, по збагаченню словника, виробленню вміння правильно і точно вживати слова, словосполучення, речення.
Важливим засобом виховання читацьких інтересів є систематичне голосне читання учнів, тому що у дітей молодшого шкільного віку переважає слухова пам’ять, підкріплена зоровим сприйняттям. І для того, щоб вони усвідомлено сприймали те, про що читають, їм необхідно почути, побачити, проаналізувати, запам’ятати. Читання вголос ─ це не тільки метод розвитку в учнів пізнавальної активності, але чи не єдиний метод, який допомагає викликати у дітей глибокі переживання, збудити потребу у духовному спілкуванні з іншими. Воно розкриває вміння прислухатись до тексту і запам’ятовувати його, осмислювати зміст прочитаного, образно уявити описувані картини, збагачує мислення і мову дітей.
- Хорове читання: «буксиром», «хвиля», «дощиком», «бджілкою», «блискавка»;
- Читання в парах: «луна», «ти- мені, я-тобі»;
- Індивідуальне: конкурсне, авторське, ланцюжком.
Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводжу позакласному читанню. В першому класі це є робота з дитячою книгою. Підбираю доступні для дітей книжки. Так як шкільна і сільська бібліотеки дуже бідні, то беремо літературу у тернопільській дитячій бібліотеці. Стараюсь , щоб укожної дитини бала книжка на парті. Прошу батьків купляти дітям дитячу літературу, робити підписку на дитячі видання.
Те жсаме практикую ів другому класі. Також використовую збірники для позакласного читання. У школу час від часу приїжджають розповсюджувачі художньої літератури. У них є дуже цікаві книжки, які пропоную придбати батькам. І це спрацьовує.Сама теж слідкую за новинками, приношу іх уклас, розказую уривки з прочитаного мною, а потім пропоную прчитати і дізнатись чим закінчилась пригода. Влаштовую змінні виставки літератури. На протязі двох тижнів учні беруть і читають її. Є у нас в класі і своя маленька бібліотечка. Правда, там зовсім мало книжок . Та з часом вона збільшується за рахунок тих , що приносять діти.
З метою раціонального проведення уроків роботи з дитячою книжкою крім класних занять я передбачаю і проводжу бібліотечні заняття у шкільній та сільській бібліотеці. Обізнаність в доступному колі читання розширює сферу пізнавальних інтересів школярів. Бажання прочитати книгу, яку вибрав сам, вміння користуватися нею розширює творчу уяву дитини, привчає думати про книги і їх героїв, про тих, хто пише книги, про людей, про своє місце серед них.
Учні класу брали участь улітературному вечорі пам’яті Т.Г.Шевченка, як минулого так і цього року.
Організовую і дослідницьку роботу. Ушколі проводилось « Свято вишиванки», готуючись до якого діти шукали і розучували гаївки. Перед днем примирення учні дізнали про другу світову війну.
Розвитку читацьких інтересів сприяє і підготовка міні-проектів. Правда по читанні ми ще не готували, та на уроках природознавства уже проводили: «Пташина їдальня», «Первоцвіти», «Коли ліс мовчить,а коли плаче». При підготовці міні-проектів діти користуються не тільки довідковою літературою ,а й інтернетом.
Розвиває читацький інтерес і участь у інтерактивному конкурсі «Колосок». Відвідали ми і цирк-шапіто «Кураж». Діти побачили безліч тварин. Відразу ж у довідковій літературі шукали інформацію про них.
Готуючись до свят (а недавно ми провели «Родинне свято»), я передбачаю і проводжу літературні ігри: «чарівна доріжка», «говори правду», «відгадай слово».
Вже стало традицією в день учителя уроки у всіх класах проводять дев’ятикласники. Учні цього дня чекають з нетерпінням, бо у них буде новий вчитель. Старшокласникам я пропоную уроки читання.
Тому незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення в них глибоких читацьких інтересів ─ одне з головних завдань, яке необхідно розв’язати на сучасному етапі реформи загальноосвітньої школи. Дуже важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Ми маємо допомогти дитині зрозуміти, що скільки б вона не отримувала інформації з різних мас ─ медіа, тільки читання надасть справжню насолоду від слова, образу, краси. Звичайно, діти мають зрозуміти, що читання ─ це напружена праця, але вона, коли вмієш її виконувати, приносить справжнє задоволення від спілкування з мистецтвом слова. Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати у дитини інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.
Немає коментарів:
Дописати коментар